Практичний психолог
КОРИСНІ ТЕЛЕФОНИ
ІНФОРМАЦІЯ ДЛЯ ГРОМАДЯН, ЯКІ ПРИЇХАЛИ З АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ ТА МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ, ДОНЕЦЬКИХ ТА ЛУГАНСЬКИХ ОБЛАСТЕЙ
Урядова «гаряча лінія» (безкоштовно) — 0 800 507 309.
Пенсійний фонд — 0 800 503 753.
Державний центр зайнятості — 0 800 505 060 730 — з мобільного.
Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності — 0 800 501 892.
«Телефон довіри» Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань — 0 800 501 383.
НАЦІОНАЛЬНА ДИТЯЧА «ГАРЯЧА ЛІНІЯ» (безкоштовно)
О 800 500 225 або 772 з мобільного Київстар та Лайф Інформаційні, психологічні та юридичні консультації. Анонімно і конфіденційно.
НАЦІОНАЛЬНА «ГАРЯЧА ЛІНІЯ» З ПРОТИДІЇ ДОМАШНЬОМУ НАСИЛЬСТВУ, ТОРГІВЛІ ЛЮДЬ¬МИ ТА ТЕНДЕРНІЙ ДИСКРИМІНАЦІЇ (безкоштовно)
0 800 500 335 або 386 з мобільного. Інформаційні, психологічні та юридичні консультації. Анонімно і конфіденційно.
КРИЗОВИЙ ЦЕНТР МЕДИКО-ПСИХОЛОГІЧНОЇ ДОПОМОГИ
Інститут психології імені Г. С. Костюка НАПН Укра¬їни спільно з Національним медичним університетом імені О. О. Богомольця у Кризовому центрі МПД надає людям безкоштовну психологічну допомогу. м. Київ, вул. Паньківська, б. 2, кім. 3. Центр працює з 11.00 до 18.00. тел. 288-33-85. Телефон довіри Центру: 288-33-48.
https://www.facebook.com/kostiuk.in.psy?hc_location=timeline.
ПРОФЕСІЙНА АСОЦІАЦІЯ ДИТЯЧИХ АНАЛІ¬ТИЧНИХ ПСИХОЛОГІВ (ПАДАП)
Професійна асоціація дитячих аналітичних психоло¬гів (ПАДАП) продовжує професійну Лінію допомоги: безкоштовну супервізійну роботу з колегами, дитячими психологами.
Контакти: (066) 748-66-95 — Інна, [email protected], 0997530949 — Наталія, [email protected]
«ГАРЯЧА ЛІНІЯ» ПСИХОЛОГІЧНОЇ СЛУЖБИ МАЙДАНУ тел. (096)730-01-00.
ВІДКРИТА ГРУПА «ПСИХОЛОГІЧНА СЛУЖБА МАЙДАНУ»
Інформаційно-психологічна підтримка соціуму у зв'яз¬ку з кризовою ситуацією в країні.
Розміщені пропозиції з проведення заходів (інтервізії, профілактика вигорання, навчання) винятково на безоплатній основі: https://www.facebook.com/#!/groups/1426739737567143/.
УКРАЇНСЬКА СПІЛКА ПСИХОТЕРАПЕВТІВ
Безкоштовна психологічна допомога тим, хто її по¬требує: насамперед учасникам протестів з усіх боків, постраждалим унаслідок силового протистояння, членам сімей постраждалих від насильства. Телефони довіри, на які можна звернутися за консуль¬тацією (зі всієї України): (099) 093-80-10, (093) 436-67-33, 068-6994174, http://www.usp.inf.ua/.
Супервізори УСП оголошують про безкоштовні супер-візії (зокрема, дистанційно, по скайпу) випадків кризового консультування і психотерапії, що пов'язані з останніми подіями в Україні. Андрій Дружинін, тел. (050) 442-30-41, Людмила Гребінь, тел. (067) 913-97-47.
ЛІКАРІ БЕЗ КОРДОНІВ
Безкоштовні психологічні консультації, тренінги. «Гаряча лінія»: (044) 253-77-56.
«СИСТЕМА РОБОТИ
ПРАКТИЧНОГО ПСИХОЛОГА ЗНЗ
З ОБДАРОВАНИМИ УЧНЯМИ»
практичний психолог Колошва В.О.,Братська ЗОШ І-ІІІ ступенів
категорія - вища
Види діяльності практичного психолога з педагогічним колективом.
Психологічна діагностика:
Вивчення типу професійної спрямованості педагога, вихователя.
Вивчення рівня комунікативних умінь і навичок, цінність орієнтацій.
Вивчення готовності до інноваційної діяльності.
Вивчення психологічної проблеми у педагогів, вихователів.
Психологічна профілактика; Психологічне консультування:
Бесіди Індивідуальні;
Семінари Групові;
Тренінги Партнерське спілкування
Партнерське спілкування «Пошта і телефон довіри.»
Надання невідкладної
психологічної допомоги у
гострих конфліктних
ситуаціях
Психологічна просвіта:
· Психолого-педагогічні консиліуми.
· Проведення постійно діючих семінарів, дискусій, тренінгів, «круглих столів».
· Участь в методичних об’єднаннях, семінарах, творчих лабораторіях.
Проблема обдарованості в наш час стає все більш актуальною. Це насамперед пов'язано з потребою суспільства в неординарних творчих особистостях. Раннє виявлення, навчання і виховання обдарованих і талановитих дітей є одним із головних завдань удосконалення системи освіти. Проте недостатній рівень психологічної підготовки педагогів до роботи з дітьми, що виявляють нестандартність у поведінці і мисленні, призводить до неадекватної оцінки їх особистісних якостей і всієї їхньої діяльності. Нерідко творче мислення обдарованої дитини розглядається як відхилення від норми або негативізм. Експерименти, проведені в багатьох країнах світу, переконливо показали, наскільки складно перебудувати систему освіти, змінити ставлення педагога до обдарованої дитини, зняти бар'єри, що блокують її таланти.
Існує думка, що обдаровані діти не потребують допомоги дорослих, не відчувають потреби в особливій увазі і керівництві. Але насправді такі діти найбільш чутливі до оцінки їхньої діяльності, поведінки і мислення, вони більш сприйнятливі до сенсорних стимулів і краще розуміють відносини і зв'язки. Обдарована дитина схильна до критичного ставлення не тільки до себе, але і до оточуючого. Тому педагоги, які працюють з обдарованими дітьми, мають бути досить терпимі до критики взагалі і себе зокрема. Талановиті діти часто сприймають невербальні сигнали як прояв неприйняття себе оточуючими. У результаті складається враження непосидючої дитини, яка постійно відволікається і на все реагує. Для них не існує стандартних вимог (все як у всіх), їм складно бути конформістами, особливо якщо існуючі норми і правила йдуть врозріз з їхніми інтересами і здаються безглуздими. Для обдарованої дитини твердження, що так прийнято, не є аргументом.
Обдарованість -- поняття загальної психології; високий рівень задатків, схильностей. Обдарованість є результатом і свідченням високого рівня інтелектуального розвитку індивіда.
Мало знайдеться в психології проблем, які по кількості досліджень, що тим чи іншим чином її торкалися, можуть зрівнятися з проблемою інтелектуальної обдарованості. Левова частка всіх існуючих тестів присвячена визначенню рівня інтелектуального розвитку, а тому апріорі має справу з інтелектуальною обдарованістю. Водночас у сфері сутнісного визначення поняття справа є далеко неоднозначною. Багато в чому таке становище зумовлено тим, що тут зустрічаються кілька глобальних психологічних проблем, які до цього часу не мають навіть зближеного трактування в психології.
1. Який психологічний зміст поняття "обдарованість".
2. Який психологічний зміст поняття "інтелект".
3. Який психологічний механізм інтелектуальної обдарованості.
4. Що таке психологічний механізм взагалі.
Кожне із поставлених запитань потребує не просто окремого наукового дослідження - таких досліджень сотні й тисячі, а поєднання результатів цих досліджень в якусь єдину теорію, що могла б бути сприйнята більшістю науковців, мала реальне підґрунтя і могла бути застосована в практичній роботі, бо саме практика вимагає і вимагала від психології достатньо прогностичного інструментарію для раннього виявлення інтелектуально обдарованих особистостей. Для цього попередньо слід відповісти на кілька базових запитань:
По-перше, що взагалі означає термін "обдарована особистість"? Який зміст у нього вкладається?
По-друге, що ми чекаємо від інтелектуально обдарованої особистості? Який психологічний зміст вкладаємо в це поняття? Які характерологічні риси притаманні саме інтелектуально обдарованій особистості?
Зараз практично маємо гранично протилежні погляди на феномен обдарованості.
Обдарованість виявляється в перші 10-15 років життя - обдарованість можна визначити лише за реальними результатами життєдіяльності особистості. Обдарованість є результатом внутрішнього саморозвитку особистості і реалізується незалежно від впливу оточення - обдарованість це лише потенційна можливість, її реалізація прямо залежить від суспільної стимуляції.
Оскільки для підтвердження правильності кожного із вищезазначених поглядів наводиться безліч достатньо вагомих аргументів, слід розглянути можливість існування двох внутрішньо різних явищ - обдарованості-потенції та обдарованості-реалізації. Якщо з другою обдарованістю все більш-менш ясно (обдарована людина пройшла своє життя, правильно використавши надані їй інтелектуальні можливості, та досягла високих результатів у тій діяльності, яка нею була обрана), то перша обдарованість - обдарованість-потенція ставить перед дослідниками низку суттєвих запитань, і в першу чергу - як визначати обдарованих дітей, і що з ними робити. І тут на перший план виступає взагалі кардинальне для розуміння обдарованості питання, що вважати її ранніми ознаками. Назвемо ті з них, які виокремлюються більшістю дослідників.
1. Підвищена пізнавальна активність (О. М. Матюшкін, Н. С. Лейтес, Р. О. Семенова-Пономарьова, Г. Уолберг, С. Рашер, Дж. Пакерсон).
2. Здатність тривалий час концентрувати увагу на проблемі та пошуках її розв'язання (Л. І. Туктаева, Ю. З. Гільбух, О. М. Матюшкін, Р. О. Семенова-Пономарьова).
3. Підвищений рівень розумового розвитку (Ю. З. Гільбух, Р. О. Семенова-Пономарьова).
4. Підвищена потреба в розумових навантаженнях, здатність отримувати задоволення від процесу пошуку розв'язання завдань (Л. І. Туктаева, Ю. З. Гільбух, Н. С. Лейтес).
5. Раннє усвідомлення мети і цілей своєї діяльності ( Ю. З. Гільбух, Г. Уолберг, С. Рашер, Дж. Пакерсон, Р. Екберт).
6. Раннє оволодіння знаннями у вибраній спеціальності.
7. Виявлення високого інтелекту, здатності мислити, хороша пам'ять уже в ранньому дитинстві (Ю. З. Гільбух, Р. О. Семенова-Пономарьова, Г. Уолберг, С. Рашер, Дж. Пакерсон).
8. Яскраво виражена незалежність, надання переваги індивідуальній роботі перед груповою, індивідуалізм (Ю. З. Гільбух).
9. Почуття самоповаги, самоусвідомлення, творчої сили та вміння контролювати себе (Ю. З. Гільбух).
10. Уже в ранньому дитинстві намагання дружити та контактувати з дорослими та дітьми значно старшими за себе.
П. Емпатія, здатність розуміти почуття та потреби інших людей (О. М. Матюшкін, Е. Торранс, Л. Холл).
12. Висока сензетивність до новизни стимулу (О. М. Матюшкін).
13. Здатність до передбачення, глибинного прогнозування, розвинуті фантазія, інтуїція, бажання побачити проблему під незвичним кутом зору (О. М. Матюшкін, Л. І. Туктаєва).
14. Здатність до створення ідеальних еталонів, що забезпечують високі естетичні, моральні, інтелектуальні оцінки (О. М. Матюшкін).
15. Здатність вийти за рамки завдання (Д. Б. Богоявленська, Л. І. Туктаєва).
Представлений далеко не повний список ознак обдарованості все ж дає змогу виокремити кілька напрямків роботи з виявлення психологічних механізмів, що визначають найефективнішу роботу обдарованих дітей порівняно з їх менш успішними однолітками. Найбільш визнані дослідниками ознаки явно вказують на наявність трьох груп чинників, вплив яких прослідковується в характеристиках більшості обдарованих особистостей. Це фізіологічні чинники обдарованості, психологічні та соціальні чинники. Внутрішній взаємозв'язок між ними продовжує залишатися недостатньо вивченим і потребує подальших досліджень.
1. Нормативно – правова база щодо роботи з обдарованою та талановитою молоддю.
- Закони України:
«Про загальну середню освіту»;
«Про позашкільну освіту»;
«Про професійно-технічну освіту»;
«Про авторське право та суміжні права».
- Укази Президента України:
«Про положення про стипендії Президента України для переможців Всеукраїнських учнівських олімпіад з базових навчальних предметів і Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів-членів Малої академії наук України»;
«Про додаткові заходи щодо державної підтримки обдарованої молоді» (від 24.04.2000 р.);
«Про програму роботи з обдарованою молоддю на 2001 - 2005 pp.» (від 08.02.2001 р.);
- Постанови Кабінету Міністрів України:
«Про затвердження Державної цільової програми роботи з обдарованою молоддю на 2007-2010 роки";
«Про схвалення Концепції Державної програми роботи з обдарованою молоддю на 2006-2010 роки";
- Концепції та програми:
Концепція загальної середньої освіти (12-річна школа);
Концепція профільного навчання в старшій школі;
Концепція Державної програми розвитку освіти на 2006-2015 роки;
Концепція регіональної стратегії підтримки та розвитку дитячої обдарованості на період до 2020 року
5. Положення:
· Положення про Всеукраїнські учнівські олімпіади з базових і спеціальних дисциплін, турніри, конкурси-захисти науково-дослідницьких робіт та конкурси фахової майстерності;
· Положення про Міжнародний конкурс з українознавства;
· Положення про Всеукраїнський конкурс науково-пошукових робіт школярів, студентів, вчителів та педагогічних працівників «Голодомор 1932-1933 рр. Україна пам'ятає»;
· Положення про щорічну Всеукраїнську краєзнавчу акцію учнівської та студентської молоді «Колосок пам'яті»;
· Положення про проведення Міжнародного математичного конкурсу «Кенгуру» та Всеукраїнського фізичного конкурсу «Левеня;
· Положення про проведення Всеукраїнських учнівських Інтернет- олімпіад з математики, фізики, хімії, біології, географії, економіки, російської мови та літератури;
o Положення про проведення обласного конкурсу-захисту творчих робіт учнів, які проходять навчання за мультимедійними програмами «Інтершколи» в рамках обласної програми «Створення єдиного освітнього інформаційного простору»;
o Положення про проведення Всеукраїнського просвітницько-патріотичного конкурсу вчинених дій щодо вшанування пам’яті жертв Голодомору 1932 – 1933 рр. «Голодомор 1932 – 1933 рр. Пам’ять народу»;
· Положення про проведення Міжнародного конкурсу знавців української мови імені Петра Яцика та ін.
ІІ. На регіональному рівні:
· Обласна програма «Освіта Дніпропетровщини.»;
· Положення про проведення третього (обласного) етапу Всеукраїнських учнівських олімпіад з базових і спеціальних дисциплін, турнірів, конкурсів-захистів науково-дослідницьких робіт, спортивних змагань;
2. Теоретичні основи вивчення проблеми обдарованості
2.1 Проблема обдарованості в психологічній науці.
В сучасній психології під словосполученням «обдарована дитина» розуміють певну винятковість, девіантність, відхилення, які виходять за рамки загальної норми.
Проблема обдарованості дітей дуже актуальна. Здібні, талановиті люди в будь-якому суспільстві є його «локомотивом». Їхніми інтелектуальними зусиллями забезпечується прогрес суспільства, плодами якого користуються всі. За даними М.Карне, у шкільному віці виявляється 3-5% обдарованих дітей. Зрозуміло, що їх більше, але здібності дітей згасають при неправильному навчанні й вихованні. От чому так часто ті, кого в ранньому дитинстві вважали «вундеркіндами», а з віком стають звичайними прагматичними людьми і нічого оригінального не створюють.
Кожна обдарована дитина – це індивідуальність, яка вимагає особливого підходу.
Ознаки обдарованості – це ті особливості дитини, які проявляються в її реальній діяльності й можуть бути оцінені на рівні спостереження за характером дій.
Обдаровані діти – це діти, які значно випереджають у розвитку однолітків і мають високий творчий потенціал, у них є здібності до навчання і спеціальних видів діяльності.
Сучасні дослідники виділяють 4 категорії дітей, яких можна назвати обдарованими:
- Діти з високими показниками спец. тестів на інтелект – інтелектуальна обдарованість.
- Діти з високим рівнем творчих здібностей – творці.
- Діти, які досягли успіхів у певних сферах діяльності – музиканти, художники, математики, шахісти, спортсмени тощо.
- Діти, які добре вчаться у школі – академічна обдарованість.
Причини спаду дитячої обдарованості.
1. Вирівнювання здібностей. Ранній вербальний розвиток у початкових класах дозволяє бути першим, але згодом інші учні досягають рівня здібної дитини, й вона більше не виділяється своїми успіхами.
2. Брак працездатності, працьовитості, завзятості.
3. Можливі зміни спрямованості особистості, байдужість до навчання.
Природа обдарованості та її основні види.
Чітко фіксованого поняття обдарованості в літературі немає. Як правило, обдарованість визначається за допомогою якихось параметрів або феноменологічних проявів. Так, К. Текекс уважає, що обдарованість в основному визначається трьома взаємозалежними поняттями: випереджальним розвитком пізнання, психологічним розвитком і фізичними даними. О. Йоголевич вважає, що до обдарованості логічніше за все ставитись як до взаємозв'язку значного (як мінімум, вищого за середній) інтелекту, інтенсивних творчих чи фізичних здібностей та емоційно-вольової спрямованості.
Розвиток творчих здібностей особистості - це одвічний гуманістичний принцип. Ще стародавні греки вважали, що самостійна, а отже, і творча особистість здатна самовіддано служити своєму народу і державі. Кожна держава зацікавлена у вихованні такого могутнього інтелектуального потенціалу, як обдаровані, талановиті діти.
Обдарованість - це високий рівень здібностей людини, що дозволяє їй досягти особливих успіхів у певній галузі діяльності. Розрізняють загальну і спеціальну обдарованість. Загальна розумова обдарованість виявляється в оволодінні всіма видами діяльності, для успішного здійснення яких необхідні певні розумові якості. Спеціальна обдарованість пов'язана з певними видами діяльності, в яких вона найбільше розвивається.
Розрізняють обдарованість:
• соціальну - лідерську;
• художню - музичну, образотворчу, сценічну;
• психомоторну - спортивні здібності;
• інтелектуальну - здатність аналізувати, мислити, зіставляти факти (серед інтелектуальних дітей є такі, які навчаються відмінно з 1-2 предметів і не встигають з інших);
• академічну - надзвичайна здатність до навчання взагалі, стають відмінними спеціалістами;
• творчу - нестандартне бачення світу й нешаблонне мислення (але такі діти часто не досягають поставленої мети і є невдахами. З дитинства вони всіх дратують. Важливо таку дитину побачити і допомогти їй).
Усі обдаровані діти мають потребу в знаннях, яскраво виражений інтерес до певної галузі знань. Немає потреби примушувати їх вчитися, вони самі шукають собі роботу, частіше складну інтелектуальну, із задоволенням нею займаються, присвячуючи їй увесь свій вільний час. Обдаровані діти вільно і швидко оволодівають відповідними вміннями і навичками. Вони показують високий рівень досягнень.
Особливості розвитку обдарованих хлопчиків та дівчаток.
Розглядаючи проблему обдарованості, неможливо не торкнутись такого аспекту, як її особливості в дітей різної статі. Хочемо ми того чи ні, але в суспільстві в різному ступені задовольняють стереотипи: існує визначений «образ чоловіка» й «образ жінки», тобто якими вони повинні бути, які риси мати і навіть які професії вибирати. Стереотипізація за статевою ознакою особливо шкідлива для обдарованих дітей, оскільки вони в більшому ступені поєднують у собі властивості, характерні як для своєї, так і для протилежної статі (психологічна андрогінія).
Часто виявляється, що творчо продуктивні чоловіки мають «жіночі» риси (наприклад, чутливість), а жінки - «чоловічі» (наприклад, незалежність). Таке сполучення, як правило, розширює діапазон загальнолюдського й розсовує рамки стереотипів.
Маргарет Мід описала так званий «подвійний ланцюг очікування», що пов'язує хлопчиків і дівчинок: хлопчиків учать домагатись успіху, а дівчинок демонструвати, що вони нічого не домагаються й зосереджені на домашніх проблемах і родині. У цьому випадку хлопчик-невдаха та щаслива дівчинка ніколи не будуть обрані представником протилежної статі.
Особливо в цьому сенсі складно обдарованим дівчинкам. Щоб розвинути свої здібності, їм потрібна активність, пристрасть до пізнання, самоствердження, готовність до успішної кар'єри, а в них культивують залежність, пасивність, уміння господарювати. Прикладом для них часто є власні матері.
Найчастіше процвітає складова жіночого страху - побоювання, що чоловіки не приймають переваги та лідерство жінки. Особливо яскраво це проявляється так: дівчинки раптом різко зупиняються у своєму прогресивному розвитку і навіть «повертаються» назад у віці 11-14 років, коли починає виявлятись інтерес до протилежної статі.
Чималий внесок у цей феномен робить залучення дівчинок (у більшому ступені, ніж хлопчиків) до ведення домашнього господарства, на що витрачається багато часу.
Серед факторів жіночого остраху процвітати Хорнер (США) також називає: невпевненість у собі, що виражається в заниженій самооцінці й рівні професійних домагань, і відсутність прикладу (дівчинка, дівчина рідко зустрічає жінку-наставницю). Слід зазначити, що особливу роль у підтримці обдарованих дівчинок відіграє батько.
Обдаровані хлопчики, які виявляють «жіночі» риси, зіштовхуються з масою труднощів і відкидаються оточуючими, у тому числі батьками. Наприклад, хлопчик, який прагне займатись у балетній школі, ризикує викликати на свою адресу обурення власного батька, який буде явно незадоволений такими устремліннями сина.
Звичайно, свідомість людей поступово просувається вперед і рамки соціальних стереотипів розширюються. Батьки та педагоги обдарованих дітей повинні утверджувати рівність психологічних можливостей дітей поряд із загальнодоступністю освіти.
2.2 Психолого - педагогічна характеристика обдарованої дитини.
Видатний дослідник обдарованості Н.С.Лейтес запропонував розрізняти три категорії здібних дітей за такими ознаками:
1) ранній прояв інтелекту;
2) яскравий прояв здібностей до окремих видів діяльності і предметів;
3) потенційні ознаки обдарованості.
Перейдемо до психологічного аналізу особистості обдарованої дитини. Такі діти дуже активні, прагнуть працювати більше за інших та самостійно (з літературою, довідковим матеріалом, у бібліотеці). Вони наполегливо слідують поставленим перед собою цілям, все хочуть знати більш детально і потребують додаткової інформації. Обдаровані діти хочуть учитися та досягають успіхів. Навчання доставляє їм задоволення.
Вони вміють критично оцінювати оточуючу дійсність та прагнуть проникнути в сутність явищ; задають безліч питань і зацікавлені в стверджувальній відповіді на них.
Урок є особливо цікавим для них тоді, коли використовується проблемний метод.
Порівняно зі своїми однолітками обдаровані учні краще вміють розкривати відношення між явищами та сутністю, індуктивно та дедуктивно мислити, маніпулювати логічними операціями, систематизувати, класифікувати. Більшість із них ставить завдання, виконання яких потребує багато часу, а також мають розвинене почуття справедливості.
Отже, обдарованим дітям властиві:
інтерес до розумової діяльності;
компетентність, не властива віку;
пошук причин явищ, які спостерігаються;
прагнення відкривати та досліджувати нове;
різнобічні інтереси та потреба в різнобічній інформації;
ґрунтовні знання;
добра пам‘ять;
багата фантазія, уява, винахідливість;
схильність до ігор, які вимагають сконцентрованої уваги, та тих, які мають складні правила;
уміння самостійно грати та працювати;
хороше володіння мовою;
великий словниковий запас, не властивий даному вікові;
терплячість у навчанні, захопленнях;
готовність взяти участь у додаткових заходах, які підвищують інтерес до навчання (конкурси, олімпіади);
читання книжок, вивчення друкованих матеріалів;
глибокий інтерес до наукової літератури;
політичні та світоглядні інтереси;
колекціонування, проведення експериментів у домашніх умовах;
почуття гумору;
підвищене почуття відповідальності, ретельне виконання прийнятих доручень;
велика працездатність та прагнення працювати якнайбільше.
2.3 Особливі здібності та пов‘язані з цим проблеми дитини.
Деякі психологічні особливості обдарованих дітей.
Що стосується психосоціального розвитку, то обдарованим дітям, як правило, властиві такі риси: сильно розвинене почуття справедливості, що виявляється дуже рано; дуже яскрава уява, у якій вимисел і реальність зливаються воєдино; добре розвинене почуття гумору (обожнюють незгідності, гру слів і т. п.); спроби вирішувати проблеми, що є не під силу; перебільшені страхи й надмірне сприйняття невербальних проявів почуттів оточуючими, тобто підвищена вразливість і ранимість; всепоглинаюча цікавість і розмаїтість інтересів; іноді переривають дорослих, не дослухують відповідь на поставлене запитання, тому що люблять самостійно «докопуватись» до суті.
Фізичні характеристики обдарованих дітей так само різноманітні, як і самі діти. Два стереотипи-суперники: худий, маленький і блідий «книжковий хробак» в окулярах і міцний, високий, здоровий і красивий у порівнянні з однолітками дитина далекі від істини.
Можна послатись тільки на деякій грані обдарованості, про які часто згадують дослідники. Помічено, що дуже часто обдаровані діти в дитинстві більше не сплять, ніж сплять. А ось навички тонкої моторики, ручної роботи в обдарованих можуть бути менш розвинені в порівнянні з пізнанням. Це важливо враховувати, тому що нерівність у порівнянні з нормами розвитку часто веде до роздратування, що виявляється з боку дорослих, і росту залежності поведінки дитини.
Психологи вважають, що інтелектуально обдаровані діти мають цілу низку проблем, а саме:
Обдаровані діти із більшим задоволенням спілкуються з дітьми старшого віку. Оскільки ж вони поступаються останнім у фізичному розвитку, то їм складно стати неформальними лідерами.
Основні проблеми обдарованих дітей (за Л. Холлінгуорт)
В обдарованих дітей протягом їхнього життя виникає досить багато різноманітних проблем, серед яких можна виділити:
1.Ворожість до школи. Навчальна програма для них нудна й нецікава, тому що не відповідає їх здібностям. Отже, можливі порушення в поведінці, за які до дітей застосовуються «каральні» заходи.
2.Ігрові інтереси. Обдаровані діти люблять складні ігри й байдужі до простих, котрими захоплюються їхні однолітки. Як наслідок, діти залишаються в ізоляції.
3.Конформність. Вона виявляється у відкиданні стандартних вимог, особливо якщо вони йдуть урозріз з інтересами обдарованої дитини.
4.Занурення у філософські проблеми. Замислюються над питаннями життя і смерті, релігійних вірувань і т. п.
5.Невідповідність між фізичним, інтелектуальним і соціальним розвитком. Часто обдаровані діти віддають перевагу спілкуванню зі старшими, і їм досить важко стати лідерами.
Ми уже відзначали, що обдаровані діти досить уразливі. Уітмор виділяє такі причини уразливості:
прагнення до досконалості (перфекціонізм) - не заспокоюються, не досягаючи вищого рівня;
відчуття незадоволеності - дуже критичні до себе та своїх досягнень, низька самооцінка;
нереалістичні цілі - часто ставлять завищені цілі, а не досягаючи їх, засмучуються та переживають;
надчутливість - дуже сприйнятливі до сенсорних стимулів: слова й невербальні сигнали сприймають як неприйняття себе оточуючими. Часто таких дітей уважають гіперактивними, тому що вони постійно реагують на подразники та стимули різного роду;
потреба в увазі дорослих - оскільки діти цікаві, вони часто монополізують увагу дорослих, через що можуть виникати тертя у стосунках з іншими дітьми;
нетерпимість - більш обдаровані діти часто виявляють нетерпимість стосовно інших дітей, які стоять нижче за них за інтелектуальним розвитком.
Проблеми обдарованості
В обдарованих дітей бувають проблеми:
- фізичного розвитку;
- емоційного розвитку;
- професійної орієнтації;
- відсутності творчих проявів в інтелектуально обдарованих дітей.
Зовнішні і внутрішні ознаки проблем обдарованих школярів:
- ворожість до школи;
- складні ігрові інтереси;
- занурення у філософські проблеми;
- прагнення до досконалості;
- відчуття незадоволеності;
- надчутливість;
- потреба в увазі дорослих;
- нетерпимість.
2.4 Вікові особливості та важливість індивідуального підходу щодо виховання обдарованої дитини
У психічному розвитку дитини простежуються періоди відносно помірних, поступових змін (дитина упродовж тривалого часу зберігає однакові психологічні риси) і різких, стрибкоподібних змін, пов'язаних із зникненням попередніх. У стабільному періоді розвиток відбувається поступово, шляхом малопомітних змін, які, відповідно до закону переходу кількісних змін у якісні, реалізуються стрибкоподібне — як новоутворення в організмі та психіці людини. Відносно коротким у часі критичним періодам властиві відчутні зміни фізичного і психічного розвитку. Дорослі повинні весь час відкривати нові можливості дитини, створювати умови для їх розвитку.
| Оскільки психічні якості не виникають самі по собі, а формуються в процесі виховання, яке спирається на розвиток, то охарактеризувати дитину певного віку неможливо без урахування умов її виховання і навчання. Тому психологічна характеристика віку виявляє передусім ті психічні якості, які можна і необхідно сформувати у дитини. Біне-Сімон розробив шкалу розумового розвитку дитини, що охоплює вік від 3 до 12 років, і представлена нижче.
|
