Вид екскурсії: автобусна

Протяжність маршруту: 40 км

Тривалість екскурсії: 3 години(+ 0,30 година на переміщення)

Сезонність – весна, літо, осінь

Виконавці:  

Керівники:  Вікові категорії дітей-екскурсантів: середня вікова категорія

І. Вступна частина екскурсії


                                                             ОПИС   МАРШРУТУ

 
СІМ ЧУДЕС АНДРІЇВСЬКОГО СТАРОСТИНСЬКОГО ОКРУГУ

Перше –територія агрофірми «Земля»: ландшафтний дизайн, музей сільгосптехніки минулого століття  під відкритим небом.

Друге- центр села Андріївка(паркова зона відпочинку, кооператив «Добробут Андріївки»,тренажерний зал «Добриня Андрійович»).

Третє – територія Братського НВК («перлина району»): презентація участі в Міжнародних проектах :їдальня, спортзал, приміщення дошкільного закладу ,дитячий ігровий майданчик; ресурсна кімната- рівний доступ до освіти дітям з обмеженими можливостями; братська могила(захоронення земляків, історія Другої світової війни).

Четверте- народна майстриня Антоніна Куриленко(вишивка, визнання на рівні України та країн Європи) ; ферма  сім’ї  Куриленко (доїння корів, музичний супровід,  заготівля   корму, власний молоковоз).

П’яте- Макаренський ліс(таємнича історія спогадів про окрасу рідного краю –Червоний розсадник, стародавні дуби та красуні берізки, кущі барбарису та шипшини).

Шосте- Гребля (природні залежні каменю та бурхливий потік чистої води, чарівні краєвиди природи, історії минулого століття про привабливе місце для риболовлі не лише рибаків нашого району та області, зручний під’їзд –залізнична колія(«петушок»);

Сьоме чудо –молодіжний парк ( по народному -«Межигір’я»):тисячі молодих сосон, дубова алея, березовий гай, альпійські гірки,  різної форми та породи ялинки-красуні, величаві гойдалки та дубові столики з лавками для культурного відпочинку, а ще –прекрасне місце для купання, а річку Гайчур наче перетинає з лівого на правий берег зручна кладочка.

 Маршрут пролягає від смт Покровське  дорогою до агрофірми «Земля» (музей сільгосптехніки під відкритим небом , «Перлина степу»

ЗЕЛЕНИЙ ТУРИЗМ

СІМ ЧУДЕС

АНДРІЇВСЬКОГО СТАРОСТИНСЬКОГО

 ОКРУГУ

 ПОКРОВСЬКОЇ ОТГ

Перший маршрут

МУЗЕЙ СІЛЬГОСПТЕХНІКИ 20 століття

ПІД ВІДКРИТИМ НЕБОМ (агрофірма «ЗЕМЛЯ»)ПЕРШИЙ ТУРИСТИЧНИЙ МАРШРУТ

Аграрний рай на степових чорноземах(агрофірма «Земля» Андрухов В.В)

  Якщо хочете побачити справжній аграрний рай на степових чорноземах Придніпров'я, приїжджайте в ТОВ "Земля" Покровського району. Переконаний, вашим враженням і здивуванню не буде меж. Тут майже повний набір прогресивної імпортної техніки, яка надійно зберігається на території єдиної бази як під відкритим небом, так і в ангарах. Тут же й токове господарство зі складами під зернову продукцію. Причому, що особливо вражає, всі вільні куточки машинно-тракторного стану засаджені найрізноманітнішими квітами. Така ж барвиста квітникова казка створена і при в'їзді на територію товариства.…Це справді унікальне сучасне господарство, яке в зоні так званого ризикованого землеробства з року в рік добивається високих урожаїв сільськогосподарських культур, постійно дбає про своїх пайовиків та працівників.Усього в обробітку товариства 5500 гектарів, які обробляють трохи більше десяти своїх же механізаторів на сучасній імпортній техніці. Повний набір такої техніки не завжди можна побачити навіть у передових фермерських господарствах Європи, які, як відомо, постійно отримують дотації від держави, від чого в цьому товаристві відхрестилися.

Можете собі уявити, навесні  висадили 22 тисячі штук розсади різних квітів.  А ще –мають музей під відкритим небом застарілої сільгосптехніки , 20 століття. Це справжнє диво.

    Дорога до школи пролягає обабіч пшеничного поля, на  якому працюють величаві комбайни агрофірми «Земля»:йде збір нового урожаю. І де бере сили та натхнення керівництво  ,щоб і про нову техніку подбати,і молодий  парк відпочинку закласти, і щедрі урожаї виростити і зібрати,і про пайщиків подбати?

Влітку під час оздоровчої кампанії чекаємо на екскурсійні групи дітей шкіл ОТГ.

ДРУГИЙ МАРШРУТ.  

ЦЕНТР СЕЛА АНДРІЇВКА.

1)Залюбки познайомитеся  та будете мати можливість зайнятися спортом.

Тренажерний зал «Добриня Андрійович» знаходиться в зручному   приміщенні сільської ради. 

2)Чарівна сучасна центральна алея, яку прикрашають скамейки та під старовину-нічні ліхтарі.  Вночі  алея освітлена,ніби можна відчути себе в Європі.

3)А ще - кооператив для приймання коров’ячого молока, яке кожного дня молоковозами підвозять до фірми ДАНОН. Іноземці-часті гості кооперативу.

4)Трішки історії села та ознайомлення з географічним розміщенням.

Село Андріївка знаходиться на правому березі річки Гайчул, вище за течією на відстані 0,5 км розташоване село Остапівське, нижче за течією на відстані 3 км розташоване село Писанці, на протилежному березі - села Братське та Герасимівка. Поруч проходить автомобільна дорога.

Виникло в 1898 році з хутора, який заснували переселенці з села Андріївка – таврійського села. Ось чому жителі сусудніх поселень мешканців цього хутора називали тавричанами

У роки столипінської реформи на хутір Андріївський переселилось багато селян, особливо в 1910 році. Хутір перетворився на село.

Після громадянської війни поряд з Андріївкою виникло два виселки: Садовий та Зелений Луг, нещодавно приєднані до цього села.

ТРЕТІЙ МАРШРУТ

БРАТСЬКИЙ НВК «ЗОШ І-ІІІ ст.- ДНЗ»

Школа на селі – це центр культури, це постійний рух, рух вперед.        

УЧАСТЬ НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ В МІЖНАРОДНИХ ПРОЕКТАХ ЯК ОДИН ІЗ ЧИННИКІВ ІННОВАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ КЕРІВНИКА ЗНЗ.           

 - 2011р.-Міжнародний фонд «Відродження»(42,167грн)

«Удосконалення матеріально-технічного забезпечення їдальні сільської школи за стандартами СаНПіНу». Оновлення школи(перекриття,заміна вікон)

- 2016р.-Міжнародна благодійна організація «Save the Children» 360тисяч грн   «Облаштування приміщень школи під ДНЗ»

- 2016р.-ПРООН місцевий розвиток,орієнтований на громаду

« Енергозберігаючі заходи в Братському НВК «Загально освітня школа І-ІІІ ступенів – дошкільний навчальний заклад»  – реконструкція (утеплення)»-208тисяч грн

 - 2016р.-Дитячий Фонд ООН(ЮНІСЕФ)в Україні - встановлення ігрового  майданчику, павільйонів(150тисяч грн).

ПЛАНУЄМО ДЛЯ ГОСТЕЙ

    1)    Екскурсія  до дошкільної групи «Веселка» , яка була відкрита 1вересня цього року. При підтримці   Міжнародної благодійної організації « Save the Children»(360тис грн.) було облаштовано господарчі  приміщення  школи під ДНЗ за дуже короткий термін. З підтримкою  Андрухова В.В(агрофірма «Земля»), фермерського господарства «Надія» (Никифоренко М.В), імені Кісенка (Андрухов В.С), Сюрко Н.А.(Андріївська сільська рада),одноосібників та підприємців було сплановано спальну кімнату та пральну.

    2) Презентаційний блок  «Участь навчального закладу в Міжнародних проектах як один із чинників інноваційної діяльності керівника ЗНЗ».

 Які є Міжнародні благодійні фонди? Як працювати в Інтернеті, щоб відшукати донора? На всі ці питання було висвітлено в презентації.

«МИСТЕЦТВО НАПИСАННЯ ПРОЕКТУ»   . Що таке SMART? Хто такі донори та що таке місія проекту,мета, бюджет,причини,наслідки?   Написання проекту для отримання гранту-тривалий процес.Школа живе своїм звичним життям, та для керівників-це щоденні турботи про дітей,вчителів,про створення умов для НВП на перспективу.

3)Ігровий дитячий майданчик-це казкове містечко,де можна не лише відпочивати, а й поспілкуватися, зробити селфі. А ще - екологічно сприятливі  скамейки  з колод, де за методикою Сухомлинського сплановано «Зелені класи» для 1-4, 5-11кл.

4)Не знати історію рідного краю не можна. Бо хто не знає минулого,той немає майбутнього. Цікаві історії про події Другої світової війни.

Вас чекають краєзнавчі цікавинки. Незабутні легенди та перекази про події колективізації, комуну «Маяк»..

ФЕРМА СІМЇ КУРИЛЕНКО – четверте чудо Андріївського старостинського округу(село Братське)

Народна майстриня – Антоніна Володимирівна Куриленко

Макаренський сад (п'яте чудо )

 Є такий мальовничий гай на березі річки Гайчур, на території ТОВ “Земля”. З’явився гай завдяки людським рукам. Він посаджений понад сто років тому. Поряд було розбито парк з розарієм, влаштовано плодорозсадник. Було там і село, яке вже в радянські часи мало назву 82 Червоний розсадник, та з часом люди залишили його. А парк, точніше сказати, частина парку, продовжує існувати й досі. Хто ж був цей Макаренко – засновник парку і неабиякий дивак з погляду звичайнісінького обивателя ? Міцні господарі обробляли землю, вирощували хліб, за який брали добрі гроші, розводили худобу, отари овець, а цей он що вигадав: парк посадив серед степу ! Існує декілька переказів, версій, хто ж він був, Андрій Макаренко. Перша версія. Андрій Макаренко – садівник і агроном за освітою, до приїзду в Олександрівський повіт завідував державним розсадником у місті Дебальцеве на Донеччині, кажуть, і дотепер там лишилися старі дуби, які він садив. Друга версія. Андрій Макаренко був залізничним інженером з Катеринослава, він купив цей шматок землі і поставив на ньому свою економію – дачу. Третя версія. Андрій Макаренко був жандармським полковником із Катеринослава, купив землю, поставив економію – дачу і проживав на ній тільки з весни до осені. Яку б з цих версій не визнавали за дійсну, в честь свого засновника парк в народі досі залишається під назвою Макаренський сад. Макаренко був заможною людиною. Якою ж була садиба Макаренка, де він жив і працював? Ось що розповідає про неї жителька Покровського А.Ф. Тищенко. Садиба знаходилася на горі, в завороті річки Гайчур, між селами Братське та Ново – Скелювате. Була в цій садибі велика сушарня для фруктів, льох, приміщення для тварин і птиці. З садиби на даний час не вціліло жодне приміщення. Будинок Макаренка – невисокий, одноповерховий. Розташований з півдня на північ, на невеликому підвищенні. На чотири боки від кожного вугла садиби простягалися алеї дерев. У напрямку села Братське була посаджена алея з різних порід дерев. З обох боків цієї алеї росли ряди ліщини. Убік Покровського, до залізниці, пролягала берестяна алея. Третя алея проходила в напрямку річки, вона була обсаджена каштанами. Вздовж доріжок буяли піони багатьох сортів. За каштанами були алеї бузку. Між каштановою і берестяною алеями знаходився сад, що займав 8 десятин землі – близько 8 гектарів. Будинок був розташований у вигині річки Гайчур, а тому одна алея, четверта березова, виходила також до річки. Між березовою і каштановою алеями, біля будинку, росли яблуні, а далі до річки простягався зелений клин трави. Можливо, це були залишки 83 первісного Дикого степу. Сад був надзвичайно доглянутим. Це була справжня колекція фруктових дерев. Росло тут чимало сортів слив, груш, яблук, горіхів, айви, кизилу. За свідченнями Агафії Федорівни Тищенко, найкращим сортом яблук у саду була так звана “овеча мордочка” – червоні видовжені дуже приємні на смак яблука. Серед старожилів збереглися згадки про талановитого хлопця Макара Титовича Стариковського. Він весь час ходив за Макаренком придивлявся, як той робив щеплення, вчився доглядати дерева. Згодом Макаренко призначив його садівником. Пізніше він працював на посаді садівника в комуні “Маяк”. Ще до 70-х років росла недалеко від річки верба, на якій Макару Титовичу вдалося прищепити грушу. Залишок цього дерева був років кілька тому на потічку в напрямі до річки. Родили груші на вербі зелені та гіркі. За садом простягався фруктовий розсадник. Саме тут брали саджанці для своїх садків покровчани, мешканці інших сіл та хуторів. Десь близько 20 десятин займав ліс. Ріс він за садом, з боку села Братське, ближче до річки. Були в лісі голубі ялини, інші вічнозелені дерева, каштани, берези, осокори дуби, берест, акація, глід і інші листяні дерева. А в центрі цього саду – парку була невелика водойма, де навесні й досі збирається вода. Півоній та троянд, кажуть, було більше 200 сортів. Рози спеціально розводили на зріз. Великими партіями зрізали і відправляли залізницею в спеціально замовленому вагоні в м. Катеринослав на продаж. Потяг зупинявся на роз’їзді, який і до цього часу має назву Макаренський. Близько 122 десятин землі засівалося пшеницею та іншими культурами. На вигині річки знаходилася купальня. Береги були порослі терном, ожиною, поверх яких одвічно плелися батоги хмелю. На воді можна було бачити білі і рожеві лілії. Старожили пам’ятають, як ще в 30-ті роки влітку в Червоному розсаднику влаштовували оздоровчий табір залізничники м. Дніпропетровська. Таке диво серед степу міг створити або дивак, або добра, чуйна людина, закохана в природу. Що ж лишилось нащадкам від цієї перлини серед степу? Ніким не захищеними стовбурами дерев пройшлися війни, холод, зими, сокира, „податки”, що рубали гучніше від сокир. Одинокий каштан, кілька десятків кущів шипшини – колишніх троянд, дикі яблуні, груші. Алеї поросли кленами, терном, глодом, черемшиною. Білі осокори виступають богатирською раттю та кілька дубів з широкою кроною. 84 Ні, тут і зараз гарно. Недарма ж майже щороку тут проводилося районне свято обжинок. Сюди приїжджають відпочити, порибалити, а чи й просто послухати солов’їв.

Птахи – єдині, хто не зрадив природу.

Шосте чудо нашого краю

ЧУДО - РІЧКА. ПРИРОДНИЙ ПАВІЛЬЙОН,  КАМ’ЯНІ ПОРОГИ.

 Тихо Гайчура плине вода,
Свої хвилі у Вовчу впліта.
Все ріка пам’ятає,
Все розказує гаю
Про колишні буремні літа...

( Ольга Будугай)

Ласкаво просимо в світ віртуальних подорожей. Ви полюбляєте подорожувати по країні з фотоапаратом або камерою? Вам хочеться побачити найкрасивіші куточки рідної природи? Але подорожувати можна не тільки за допомогою літака, потяга, автобуса чи автомобіля. Пропонуємо  здійснити захоплюючу віртуальну подорож  річкою  Гайчур.

Цікаві факти з історії.

Гайчур є татарською назвою.  Саме тут зосереджувалися татарські орди перед набігами на Запоріжжя і Лівобережну Україну. Українською назва пом'якшується до Гайчул.Саме так річка згадується у Дмитра Яворницького. А ось як розповідає академік

Д.І. Яворницький в своїй книзі “Запоріжжя в залишках старовини і переказах народу” про  річку Гайчур. Вона  впадає в  річку Вовчу, утворюючи собою дуже високий ніс,   що   виступає   у   річку,    і   відділяє нас   у   часи   козаччини.

 З лівого боку – берег, всіяний великим гранітним камінням, з правого  –  берег,  закутаний  високим  очеретом  і  густим  гаєм  дерев, частково   осиками,   частково   татарським   кленом,   частково   диким терником.

 Тут Гайчур у вигляді правильної на півдуги, повернувши з заходу на схід , з стрімкою силою мчить у Вовчу - ріку. У місці злиття рік з материка утворюється невеликий мис, з обох боків обрамлений густими , непролазними хащами і високим, більше трьох сажнів очеретом. Береги мису з обох боків підмиваються водою, вони такі стрімкі і такі високі, що залізти на них немає ніякої можливості.

Дещо нижче мису від багатьох похилених до води дерев, утворюється щось на зразок природного павільйону. Проникнувши під цей павільйон, ми трохи перепочинемо, а  потім знову продовжимо свою подорож.

Річка Гайчур, що в степу тече,
Вільна, ніби козака плече.
Степ і воля побратались навіки
З берегами рідної ріки...          (Ольга Будугай)

Га́йчур (Гайчул) —ліва притока Вовчої (басейн Дніпра). Довжина 130 км, площа водозбірного басейну 2 140 км². Похил річки 1,1 м/км. Долина трапецієподібна, завширшки до 4,5—5 км.

 Річище помірно звивисте (в пониззі більш звивисте), на окремих ділянках розчищене і відрегульоване. Споруджено кілька ставків та невелике водосховище.

СЬОМИЙ МАРШРУТ(ЧУДО ПРИРОДИ)

МОЛОДІЖНИЙ ПАРК ім. Андрухова С.В.

Від звичайної толоки до казкового молодіжного парку. Саме так було спочатку. Ми пропонуємо відвідати цей райський куточок,куди приїздять молоді на весіллі для приємних та незабутніх фото. А у вихідні не лише шумно від всіх відвідувачів: дітей, їх батьків  та навіть людей пенсійного віку, які залюбки відпочивають –спілкуються.

1000 красунь сосен, сотні берізок та десятки незвичайних ялинок різної форми та розмірів – це лише частина того, що на вас чекає. Величаві столи з дубовими лавами для сімейного відпочинку. А дітям - величаві гойдалки.

Незабутні та високі, розкішні альпійські гірки. Для рибаків-гарні місця для відпочинку. Влітку-розкішна кладка через річку Гайчур(єднає два села Андріївка та Братське) і пропонує купання та загартування.

А заклав та задумав почесний житель Покровщини - Адрухов Сергій Володимирович.